slider_news

Гіперактивні діти: що про них потрібно знати батькам?

Гіперактивні діти – діти з нервовими порушеннями. У вихованні таких непосид потрібно проявити ще більше любові, уваги та терпіння.

Між активністю і гіперактивністю дітей є ряд відмінностей, на які не завадило б звернути увагу батькам. Адже гіперактивність малюка говорить про певні його нервові порушення й потребу у консультації лікаря.

– Часто люди плутають поняття і називають активних рухливих дітей гіперактивними, – розповідає практичний психолог Олена БАЛБЕРОВА. – Та гіперактивність є відхиленням, а не нормою. Вона встановлюється невропатологами і психотерапевтами за рядом ознак. Зазвичай, гіперактивність у дітей є наслідком важкої вагітності, кесаревого розтину, неможливості годувати грудьми тощо. Причин може бути безліч. Але далеко не всі гіперактивні діти потребують спеціального медикаментозного лікування. Іноді сама турбота та спокійна атмосфера у сім’ї сприяє полегшенню стану дитини.

Олена БАЛБЕРОВА, психолог

Прояви гіперактивних дітей

– Між активними та гіперактивними дітьми є ряд відмінностей, – продовжує Олена Валеріївна. – У гіперактивних діточок є постійними порушення сну, кишкові розлади та алергії. Як і в активних діток,  у них швидкий темп мовлення та чимало запитань. Різниця лише в тому, що помітними є пропускання (ковтання) слів і небажання чути відповіді на поставлені запитання. В активних дітей рівень розвитку моторних функцій відповідає віку, у гіперактивних – явні прояви незграбності. Активні діти не є агресивними, змінюють  свою активність в залежності від обставин (до прикладу, в садочку поводять себе спокійно, а вдома – зірвиголова), надають перевагу рухливим іграм. Гіперактивні – знаходяться у постійному неконтрольованому русі, агресивні та конфліктні.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

  • Не будьте скупими на похвалу. Хваліть своє чадо при найменшій нагоді
  • Не дозволяйте дитині перевтомлюватися, слідкуйте, щоб вона висипалася. Обмежте перегляд телевізора та сидіння за комп’ютером
  • Забезпечте для малюка спокійну атмосферу в сім’ї
  • Уникайте прямих заборон. Спробуйте не вживати слів «не можна», «ні»
  • Проявіть свою увагу та любов. Частіше обіймайте малюка. Наберіться терпіння та змиріться з недоліками своєї дитини
  • Встановіть чіткий режим дня та стежте за збалансованим харчуванням
  • Пропишіть для дитини кілька чітких правил поведінки. Поясніть, наскільки важливо їх виконувати і для чого це потрібно
  • Більше бувайте на свіжому повітрі, частіше провітрюйте приміщення
  • Уникайте фізичних покарань
  • Якомога більше займайтеся з дитиною: читайте казки, малюйте, ліпіть з пластиліну
  • Урізноманітніть діяльність дитини. Давайте їй невеличкі доручення, встановіть обов’язки
  • Головне! Не забувайте щодня говорити дитині, як сильно ви її любите!